Не впади мені одного разу на голову брошура «Плодовые растения в комнате» — навіть сумніваюся, що зайнявся б вирощуванням різних незвичних (для наших широт) рослин.

1988-го року я був студентом природничого факультету Харківського педінституту. Жив, як і багато молодих родин, у комунальній квартирі з двома вікнами, що виходять на схід. З рослин була лише одна - деревоподібне алое (у народі називане «лікар»). Випадково до горщика, де ріс нещасний «лікар», потрапили насінини від з'їденого нами єгипетського апельсина. Від того часу все і почалося...

За деякий час насіння зійшло, і, спостерігаючи, як дружно і впевнено ростуть невибагливі апельсинчики, я запитав себе: а чи можна виростити в кімнатних умовах плодоносний апельсин? Відповідь на це запитання не забарилася — покійний батько нашої сусідки був дуже начитаною людиною і залишив їй у спадок величезну кількість книг. Якось я допоміг сусідці переставити книжкові шафи і на знак подяки був нагороджений тією самою брошурою («Плодовые растения в комнате», И. В. Овсянников, Госиздат, Москва, 1957 г. ),яку я досі бережу і перечитую.

З книги я дізнався, що в кімнатних умовах можна виростити не лише цитрусові (лимон, апельсин, мандарин, грейпфрут), але й багато інших рослин: інжир, гранат, хурму, фейхоа, мушмулу, лавр, персик, кавове дерево тощо.

У книзі також були описані правила та особливості догляду за плодовими рослинами в кімнатних умовах. Виявилося, що людей, які займаються вирощуванням таких рослин, немало, а звуться вони — "аматори-цитрусівники". Перечитуючи брошуру, я дійшов висновку, що треба знайти цих цитрусівників. Незабаром мені випала щаслива нагода познайомитися з ними.

Спочатку я, як і багато харків'ян, мав нагоду, щоб мене ошукали кавказькі псевдо-цитрусівники, які тоді цілими фургонами привозили зі своєї батьківщини саджанці цитрусових і оберемками продавали їх на Центральному ринку. Саджанці були висотою до метра, всі в бутонах, квітах, а деякі

Як відомо, всім рослинам для успішного росту, розвитку та плодоношення необхідні сонячне світло, вода та мінеральне живлення.

Наземна частина рослин служить скелетом, провідником та місцем синтезу/зберігання поживних органічних речовин. Підземна частина (коріння) служить механічним закріплювачем у субстраті (ґрунті), а також здобувачем та провідником розчинених у воді мінеральних солей.

Механізм живлення досить простий. Коренева система рослини з ґрунту подає до гілок та листя розчини мінеральних солей; а в зелених частинах рослини під впливом сонячного світла за допомогою хлорофілу з води та солей утворюються органічні речовини – з яких, власне, і складається рослина. Частина органічних речовин йде на потреби росту та розвитку рослини, а частина запасається в листі, гілках та коренях.

Вода має колосальне значення в житті рослини. Вона є не тільки транспортом мінеральних солей та органічних сполук, але також бере участь і в терморегуляції: волога випаровується з поверхні листя для забезпечення їх нормального температурного режиму. Таким чином, вода забезпечує функцію охолодження.

Рослині для нормальної життєдіяльності необхідні такі розчинні хімічні елементи:

а) макроелементи: азот, фосфор, калій. Це ті елементи, які необхідні рослинам для життєдіяльності у великій кількості;
б) мікроелементи: мідь, цинк, залізо, кальцій, магній, сірка, алюміній та ін.

Рослина, що росте у відкритому ґрунті, здатна забезпечити себе практично повним набором елементів мінерального живлення. Коренева система, розростаючись, займає все більший простір і забезпечує рослину необхідними мінеральними речовинами.

Горщикові культури, з огляду на обмеженай життєвай простір кореневої системи, необхідно садити в спеціальні землесуміші та регулярно підгодовувати повним мінеральним добривом. До повних мінеральних добрив належать: зброджені послід і гній, нітроамофоска, кристалін. При цьому необхідно стежити

Передусім слід пам'ятати, що правильні та своєчасні полив, обрізання, підгодовування, пересадка, а також утримання у чистоті крони рослини – запорука здоров'я вашоговихованця. Рослини, як і люди, можуть захворіти на різні хвороби.

Шкідники

Серед найпоширенішихшкідників горщикових культур – щитівка, кліщ, трипси, червець, білокрилка, подур і попелиця. Ці комахи зазвичайселяться на рослинах після контакту з іншими вже зараженими рослинами. З цієї причини моя вам порада: якщо ви придбали нову рослину, спочатку вона обов'язково має пройти карантин –її слід помістити далеко від рослин,що вже є у вашому будинку, і лише через два тижні, якщо після ретельного огляду шкідники не будуть виявлені, можнапомістити новачка разом з іншими рослинами.

Комахи-шкідники живуть за рахунок рослини, харчуючись її соком,листям, внаслідок чого рослина з часом втрачає декоративність і починає виглядати пригнічено.

Для боротьби зішкідниками існує великий арсенал хімічних засобів, проте найбільша складність полягає не в боротьбі, а в правильній „постановці діагнозу" – лише після цього можна починати добір отрут.

Під час боротьби зі шкідникомнеобхідно суворо дотримуватись інструкцій до отрути, інакше неправильне її використання може призвести до опіків тазагибелі рослини.

Хвороби рослин

Як правило, їх причиною є грибки та віруси. Правильний доглядзабезпечує силу та красу рослини, неослаблена рослина рідко піддається цим хворобам.

Рекомендації щододогляду

1. Не заливайте рослину (т.з. надмірний полив).
2. Обрізання виконуйте гострими інструментами. Усі зрізи замазуйте садовим варом.
3. Два рази на рік (наприкінці жовтня та наприкінці лютого) обробляйте крону рослини одновідсотковою бордоською сумішшю.
4. Двічі на рік (жовтень та лютий) слід поливати рослину блідо-рожевим розчином марганцівки – обов'язково в ранній ранішній або пізній вечірній час (тому що марганцівка розкладається під впливом сонячних променів).