Догляд складається з формування крони та кореневої системи, своєчасних пересадок та перевалень; внесення підживлення, поливу та обприскування, боротьби зі шкідниками та хворобами.
За кімнатної культури цитрусових найбільш підходящою формою крони є кущ із невеликим штамбом (стовбуром) до 5 см і двома-чотирма скелетними гілками довжиною до 50 см. Така крона займає трохи місця та зручна для догляду за рослинами. Формування крони на кущ проводиться наступним чином: на другий рік життя рослини, перед початком росту пагонів, верхню частину основного пагона зрізають наполовину. Це спровокує зростання бічних пагонів із пазушних бруньок. З них залишають 2–4 розташовані в різні боки з відстанями між ними не менше 3 см для формування скелета куща (гілки 1-го порядку). Надалі укорочують скелетні гілки на третину – у свою чергу, пробуджуються пагони (2-го порядку). Аналогічно формуються гілки наступних порядків. Щороку необхідно видаляти на кільце пагони крони, що ростуть всередину, перетинаються і розташовані занадто близько один від одного. Місця зрізів слід обробити садовим варом. Лише після сформування 4-го порядку розгалуження можна допускати плодоношення. Щоб рослина не була однобокою, її в перші роки життя бажано повертати щодо джерела світла – кожні 10 днів на 10 градусів за годинниковою стрілкою.
У перший рік життя цитрусу необхідне перевалення не менше 2-х разів у горщики з діаметром 12–14 см і 16–18 см. Спочатку обробляються посудина і дренаж парою або марганцівкою. Потім у горщик укладається дренаж шаром 1–2 см і насипається невелика кількість земляної суміші. Склад я рекомендую такий: дернова (або городня) земля, гній, що перепрів, митий річковий пісок, верховий торф – в рівних частинах. Після заповнення горщика на 3/4 землесумішшю його треба пролити водою. Рослину, яку пересаджують (перевалюють), поміщають у нову посудину, досипають і злегка ущільнюють ґрунт. Після цього необхідно добре полити горщик із пересадженим саджанцем. Після таких процедур рослину ставлять на своє місце і на кілька днів притіняють. Перше перевалення роблять після того, як коріння обплете весь простір посудини. Другу не пізніше жовтня. У наступні роки рослину перевалюють щорічно навесні (березень) до п'ятирічного віку в посудину, трохи просторішу за попередню. Садити молоді рослини в занадто великі горщики я не рекомендую – жируватимуть і не цвістимуть.
У зв'язку з цим згадується кумедний випадок 13-річної давності. У той час я у вихідні продавав кімнатні плодові рослини з лотка на Кінному ринку. Торгівля йшла як завжди: одна людина купує, десять тих, хто цікавиться, стоять і уважно слухають мої консультації. Зазвичай у процесі спілкування у мене складаються з покупцями шанобливо-довірливі стосунки. І раптом як грім серед ясного неба: "Що ж ви мені продали? Говорили, що буде компактним та вдячним?!" Чоловік років сорока стояв позаду всіх і обурювався. Зрозуміло, що на нього всі мої потенційні покупці звернули увагу. Поговоривши прилюдно з засмученою людиною, я вирішив відвідати місце події. І що ж побачив: на південно-східному підвіконні стояв величезний, літрів на 15, горщик, а з нього, наче ліана, вилася блідо-зелена рослина з величезними лопухоподібними обвислими рідкими листками. Причому ця ліана спочатку була спрямована в стелю, а потім по стелі до люстри. Загальна довжина цієї нещасної рослини була не менше 2,5 м. Не приховуючи подиву, я насилу впізнав свого 8-місячного вихованця – інжир. Чоловік пояснював: що великий горщик узяв, щоб скоріше інжир виріс, що замість рекомендованої землесуміші купив біогумус з-під каліфорнійського черв'яка... При тому що рослина жирувала, їй ще й не вистачало світла – дерева навесні розпустилися. Ось і вийшло таке з інжиром.Якби на місці інжиру була інша рослина, навряд чи вона вижила би. На прохання покупця я привів інжир-ліану за допомогою секатора до ладу, ми перенесли горщик на балкон. А вже через рік власник мені зателефонував і повідомив, що зібрав кілька стиглих ягід, а інструкцію з вирощування фігового дерева (інжиру) він дотримується та зберігає.
Для нормального росту та розвитку рослини необхідно підгодовувати. З весни до осені раз на 7–10 днів, а в зимовий час, якщо температура на підвіконні вище 12 градусів тепла – 1–2 рази на місяць. Для підживлення можна використовувати як покупні, так і приготовані самостійно добрива. Я, наприклад, із синтетичних мінеральних добрив застосовую нітроамофоску та суперфосфат, а з натуральних – золу деревну, випитий чай, зброджений гній, рибний бульйон. Слід бути дуже уважним із концентрацією, щоб не перегодувати. Про мінеральне харчування я напишу докладніше в однойменній статті.
Важливе значення у кімнатному садівництві має виховання молодих рослин. Чим молодший організм, тим легше і менш болісно він звикає до нових умов проживання. У цей час у рослини формуються та закріплюються нові властивості – утворюється, так би мовити, новий сорт.
Полив проводиться за потреби підготовленою водою з температурою дещо вищою, ніж температура кореневої системи. Відповісти на запитання "скільки разів на тиждень?" не уявляється можливим. Одну рекомендацію щодо поливу для цитрусових можу дати: ні лимон, ні апельсин, ні мандарин не переносять пересихання та перезволоження субстрату (ґрунту в горщику).
Обприскують цитруси тією ж водою всю крону 1 раз на добу увечері, а в опалювальний сезон – 2 рази. При цьому бажано відгородити рослину від прямих гарячих та сухих потоків повітря, від опалювальних приладів (батарей та ін.). Думка про те, що цитрусовим рослинам треба багато тепла, тобто "як же, відгородити від батарей?" – глибоко помилкова. Для нормального зростання та розвитку цілком достатньо 16–22 градусів тепла, але при цьому не можна допускати протягів, різких перепадів температур, а також сухості повітря. Утримування вашої рослини в чистоті зменшить імовірність поселення та розмноження шкідників на ньому. Про хвороби та шкідників цитрусових докладно розповім у наступних статтях.